Новини
Під час засідання парламентського Комітету з питань культури та ЗМІ депутати ухвалили закон про встановлення 10 вересня Національним днем польських дітей війни. На зустрічі був присутній д-р Іренеуш Пйотр Май, який обґрунтував – визначений Музеєм польських дітей – жертв тоталітаризму – день 10 вересня, як найвідповіднішу дату для ушанування Національного дня польських дітей війни.
Вид дитини, жорстоко вбитої німецькими окупантами, чи смерть у газовій камері – це трагічна доля, яка чекала багатьох польських матерів під час Другої світової війни. Зовсім іншою була дійсність у Третьому Рейху, де німецькі матері отримували від Адольфа Гітлера Почесний Хрест Німецької Матері (нім. Ehrenkreuz der Deutschen Mutter) за численне потомство.
Щиро запрошуємо на Ніч Музеїв, що відбудеться 13 травня 2023 р. Початок заходу – о 18.00 в приміщенні Музею на вул. Пйотрковській 90.
З ініціативи Музею польських дітей – жертв тоталітаризму, на римо-католицькому цвинтарі Св. Войцеха в Лодзі встановлять пам'ятник польським дітям – жертвам німецьких злочинів. Будівництво пам'ятника фінансуватиме Міністерство культури та національної спадщини. Про підтримку також заявили Лодзька архієпархія та PGE Polska Grupa Energetyczna S.A. – меценат музею. 20 квітня цього року в штаб-квартирі музею відбулася прес-конференція щодо оголошення відкритого конкурсу на проект пам'ятника.
Polen-Jugendverwahrlager der Sicherheitspolizei в Ліцманнштадті був закладений німецькою окупаційною владою 1 грудня 1942 року. 11 грудня того ж року був зареєстрований перший транспорт з маленькими ув'язненими. З часом табір, створений в районі, відокремленому від гетто Ліцманнштадт, був розширений, щоб вмістити якомога більше польських дітей.
Співпраця у створенні виставок, конференцій, публікацій та спільних досліджень є основними положеннями угоди між Музеєм польських дітей – жертв тоталітаризму та Інститутом військових втрат ім. Яна Карського. Угоду підписано 4 квітня 2023 року в приміщенні Музею.
31 березня від парафії Пресвятої Діви Марії Ласкавої в Лодзі рушить Малий Хресний шлях, присвячений колишнім в’язням німецького концтабору на вул. Пшемислова в Лодзі. На місці колишнього табору розмістяться стації Хресного шляху. Після Святої Меси учасники розпочнуть покутне богослужіння о 20.00. Малий Хресний шлях опікує наш музей.
Академія соціальної та медіа культури (AKSIM) у Торуні є ще однією установою, з якою музей нещодавно налагодив співпрацю. Одним із пунктів угоди буде організація конкурсів для студентів Торунського закладу. У найближчому часі планується підготовка коротких фільмів про німецький концтабір для польських дітей у Лодзі.
Архівні майстерні для молодих істориків та участь учнів в обраних історичних дослідженнях є найважливішими положеннями підписаної угоди про співпрацю між Музеєм польських дітей – жертв тоталітаризму та Загальноосвітнім ліцеєм Лодзької політехніки.
«Деякі німці, есесівці з табірного персоналу, працюючи на керівних посадах, підтримували постійний терор – били, катували. Я маю на увазі сумно відомого Августа (…). Він бив не тільки на роботі, але після переклички приходив на штубу, казав лягти або нахилитися і катував», – читаємо у свідченнях Стефана Марчевського, колишнього в’язня табору на Пшемисловій. Образ вахмана Едварда Августа та останні висновки істориків Музею були представлені 23 березня 2023 року під час прес-конференції.
«Заплакана Польща», «Нелегальні квіти», «Серпнева пісня», «Така країна» та «Нехай Польща буде Польщею» – це назви лише деяких пісень, які ми почули сьогодні під час концерту Яна Пєтжака у костелі Всіх Святих у Ґєчно.
«Я жила та працювала у ямі біля млина. Разом з іншими дівчатами складала каміння, збирала картоплю, працювала в теплицях власника маєтку Фуге. За дрібні провини нас карали методом відправлення на викопування дерев’яних пеньків, позбавлення вечері, замикання в підвалі...» – згадувала Данута Кенсік, колишня ув’язнена підтабору в Дзєржонзні. То лише одна з цитат, яку ви зможете прочитати на дошці нової експозиції під відкритим небом Музею під назвою «Лише праця й голод. Історія філії німецького концтабору для польських дітей». Відкриття виставки відбулося 17 березня цього року у садибному парку в Дзєржонзі.
Пам’ятна дошка, відкрита при Лодзькому Управлінні Освіти, є висловленням нашої пам’яті наймолодшим жертвам німецьких злочинів у Лодзі. Відомо, що тема німецького концтабору для польських дітейнавул. Пшемислова є дуже важливою, особливо в освітньому аспекті. Обговорюючи цю тему, ми задовольняємо потребу доповненнянавчальноїпрограми з історії, -повідомив д-р Іренеуш Пйотр Май, директор Музею польських дітей – жертв тоталітаризму.
„Під час прийому до табору дітям голили голови. У них забирали цивільний одяг. Натомість вони отримували сіру джинсову форму – хлопці: сорочку, штани та шапку, а дівчата – сукню та блузку. Замість взуття дітям видавали спеціальні дерев'яні сабо” – читаємо у виданні Музею під назвою «Незвичайна польська родина. Доля Ґертруди Новак – дитини з табору на вулиці Пшемисловій», яке було представлене разом із однойменною виставкою 9 березня 2023 року в Громадському центрі культури, спорту, туризму та відпочинку в Дзєржонзні.
„Це не завершується ... Історія дітей з табору на Пшемисловій” та „ Geheime Reichssache Kinderlager Schicksale in Polen” – це назви фільмів, які були сьогодні презентовані Музеєм польських дітей – жертв тоталітаризму під час показу в Лодзькому будинку культури.
2 березня цього року в Музеї польських дітей – жертв тоталітаризму відбулася зустріч молоді лодзьких середніх шкіл із паном Янушем Німцем-Жубридом, представником Асоціації дітей проклятих солдатів, якого також називають наймолодшим політв'язнем у Народній Польщі.
Януш Німець-Жубрид, 1941 р. н., син Антонія Жубрида, псевдонім Зух, командира окремого оперативного батальйону Національних збройних сил (NSZ). У червні 1945 року, у віці чотирьох років, він разом з бабусею був вперше заарештований Управлінням громадської безпеки. Однак через кілька днів його звільнили в результаті ультиматуму, висунутого комуністичній владі його батьком, який погрожував розстріляти сімох полонених офіцерів Громадянської міліції, якщо його сина і тещу продовжуватимуть утримувати. У 1946 році, після таємного вбивства подружжя Жубридів агентом УБ Єжи Вауліним, їхнього сина Януша знову заарештувала служба безпеки, що зробило його наймолодшим політичним в’язнем сталінської доби в Польщі.
Співпраця щодо розповсюдження фільмів, створених Музеєм польських дітей – жертв тоталітаризму Лодзьким будинком культури є головною метою угоди про співпрацю між установами. Підписання протоколу про наміри щодо здійснення спільної діяльності відбулося 28 лютого 2023 року в садибі Музею за адресою вул. Пйотрковська 90 у Лодзі.
3 березня 2023 р. о 18.00 у Лодзькому Будинку культури буде показано документальний фільм „Це не закінчується… Історія дітей з табору на Пшемисловій”, а також ,,Geheime Reichssache Kinderlager Schicksale in Polen”. Охочих взяти участь у перегляді фільмів, просимо записатися за допомогою електронної пошти
filmy@muzeumdziecipolskich.pl Вхід безкоштовний.
"Я була настільки виснаженою, що плакала і молилася, щоби померти" - читаємо в спогадах Галини Цубжинської-Кришкевич, колишньої ув'язненої табору на Пшемисловій. Подібні цитати можна прочитати на музейній виставці під назвою "Нас навчали плакати без сліз ...", яка сьогодні була представлена на головній площі в Зґєжу. Подія є частиною серії урочистостей, пов’язаних з 80 - річчям створення філії табору для польських дітей у Дзєржонзні. Після перегляду вистави відбулася історична дискусія в Адміністрації Ґміни Зґєж.
Не можу зрозуміти, як це можливо, щоб Євгенія Поль приховала в собі два таких різних обличчя. Під час роботи в садку Ґєня була бездоганною та доброю людиною. Вона була неймовірно турботлива до дітей (…). Не вміщається в голові, що кілька років тому вона могла вчинити такі жахливі та жорстокі дії щодо дітей, як наглядачка табору для польських дітей – розповіла в розмові з істориком музею Маріанна Томасік, яка після війни працювала в тому ж розпліднику, що й Євгенія Поль.
«10 вересня 1943 року всю мою родину заарештувало гестапо і вивезло до концтаборів. Мене разом із сестрою і братом помістили в табір для польських дітей і молоді в Лодзі на вул. Пшемислова» – повідомила Яніна Байрошевська – завдяки дослідженням істориків Музею – відома на ім’я та прізвище наймолодша колишня в’язнярка табору на Пшемисловій в Лодзі.
Уже минуло 80 років від організованого жителями Седлець демонстраційного похорону „Дітям з Замойщини”, які померли під час одного з процесів транспортування.
19 січня 2023 року Музей польських дітей – жертв тоталітаризму уклав угоду про співпрацю з керівником Управління освіти в Лодзі. Інституції здійснюватимуть спільні дії, зокрема з метою популяризації знань про трагічну долю дітей, ув’язнених у німецькому концтаборі на вул. Пшемислова в Лодзі. Основною передумовою угоди є організація історичних конкурсів та популяризація першої мультимедійної виставки Музею «Мамо, чому ти не приїжджаєш? Листи дітей з табору на вулиці Пшемисловій».
В останні дні функціонування табору ми були вражені. Ми боялися, що німці нас вб'ють, тому ховалися під нижніми нарами (...). В останній день після пробудження, коли я вийшов на вулицю, я помітив, що в таборі немає вахманів, - згадував Генрик Лишковський, колишній в'язень табору на Пшемисловій в розмові з др. Іренеушем Пйотрем Маєм, директором Музею.
Випуск марки, присвяченої німецькому концтабору для польських дітей у Лодзі, є ще одним доказом нашої пам’яті про жертви цього місця. Трагедія малих в’язнів, за яку відповідальні німецькі окупанти, вимагає, щоби ми про це говорили – наголосив д-р Іренеуш Пйотр Май, директор Музею, у зв’язку з презентацією поштової марки «Німецький табір для польських дітей у Лодзі (1942-1945)». Захід відбувся напередодні 78-ї річниці закриття табору на Пшемисловій.
Щойно вийшов кліп на пісню «Діти з Пшемислової». Твір у виконанні Чеслава Мозіля та хору і оркестру Товариства музичних шкіл ім. Станіслава Монюшкі в Лодзі представляє останній документальний фільм Музею під назвою «Це не закінчується... Історія дітей з табору на вулиці Пшемисловій».
Ми дуже раді, що понад двадцять колишніх в'язнів німецького табору для польських дітей на вулиці Пшемисловій досі є серед нас. Ми можемо їх розчулити, заспокоїти, уважити і передати пам'ять про їхню нелегку долю.
11 грудня 2021 року виповниться 79 років з моменту першого перевезення маленьких в'язнів до німецького концтраційного табору для польських дітей на вулиці Пшемислова у Лодзі. Цього дня почалося пекло наймолодших жертв нацистського режиму, яке тривало понад 25 місяців.
Зворушливий анімаційний фільм, який розповідає історію дівчинки, яка із сучасності потрапляє до німецького концентраційного табору для польських дітей на вул. Пшемислова у Лодзі, де її доля могла змінитися назавжди.
1 грудня виповнилося 79 років від дня заснування німецького концентарційного табору для польських дітей у Лодзі. Тим, кому вдалося вижити, довгі повоєнні роки довелося боротися із наслідками табірних травм. На ознаменування цих подій музей організував урочисту зустріч із Уцілілими, під час якої відбулася прем'єра художнього фільму «Нас навчили плакати без сліз...» та однойменного видання.
Історики Музею польських дітей – жертв тоталітаризму виявили невідомі з часів війни місця поховання дітей – жертв німецького концентраційного табору в Лодзі. Замучених польських дітей було поховано на території римокатолицького цвинтаря св. Войцеха в Лодзі. На даний момент вчені виявили 77 таких місць. Збереглися дві могили, а у випадку 75 жертв – на місці їхнього поховання зараз знаходяться могили інших людей. Рішення про подальші кроки ухвалить Інститут національної пам'яті.
Музей хоче нагадати історії колишніх в’язнів німецького табору для польських дітей на вул. Пшемислова та працює над художнім фільмом на основі спогадів Уцілілих.
Прем'єра картини - 1 грудня.
Проект співфінансується Міністром культури та національної спадщини.
Голод, приниження, біль, смерть від виснаження - неможливо уявити неосяжність дитячих страждань маленьких в'язнів німецького табору в Лодзі на вулиці Пшемисловій. Наш обов'язок – зробити так, щоб ця трагедія ніколи не була забута.
Перший візит до школи позаду! Заходи, підготовлені командою педагогів та істориків музею, допомагають молоді більше дізнатися про історію міста та долю дітей із німецького табору на вулиці Пшемисловій.
Унікальна подорож за додатковими спогадами. У Мосині ми зустрілися з уцілілими з табору на вул. Пшемислова та їхніми сім'ями – Богданом Коньчаком та Войцехом Скибінським. Їхні спогади та документи, які ми отримали, дозволять нам ще краще показати правду про табірну дійсність.
Ми також вперше завітали до Музейної палати в Мосині, колекції якої хочемо дослідити.
«Прошу трохи сірого мила і ложку, бо немаю чим їсти... Прошу трохи сахарину... Спечи мені, Мамусю, 20 млинців...»
Про значення нещодавно знайдених листів дітей з табору на вулиці Пшемисловій під час пресконференції сьогодні говорили директор д-р Іренеуш Май та д-р Анджей Яніцький.
Ми розпочинаємо співпрацю з Музеєм знедолених солдатів та політв'язнів Польської Народної Республіки! Завдяки люб'язності директора Яцека Маріана Павловича, директор Іренеуш Май сьогодні мав нагоду побачити не лише фонди варшавського музею, а й познайомитись із досвідом його команди.
«Прошу трохи сірого мила та ложку, бо мені немає чим їсти… Я прошу трохи сахарина… Спечи мені, Мамусю, 20 млинців …» – шокуючі листи маленьких дітей, ув'язнених у німецькому концтаборі в Лодзі, були виявлені дослідниками новопосталого Музею польських дітей – жертв тоталітаризму.
Дякуємо. Нашим чудовим гостям – колишнім в’язням табору на Пшемисловій – за зустріч, гарний час, чудові емоції та спогади – безцінне джерело знань. Також дякуємо друзям Музею за присутність і підтримку протягом цих двох днів. Ми знаємо, наскільки важливою є для Вас наша робота, адже історію треба пам’ятати.
Ми завершуємо свій життєвий шлях (...) не маємо часу на майбутнє – уцілілі, колишні в’язні німецького табору для польських дітей, звертаються до міської влади Лодзі з проханням передати будівлю Музею.
Це важлива дата в історії Лодзі – сьогодні виповнюється 77 річниця від дня ліквідації Лодзінського гетто. Під час церемонії, присвяченої цій події, д-р Іренеуш Май, директор Музею польських дітей – жертв тоталітаризму, поклав квіти та прочитав лист до учасників заходу від імені проф. д-ра габілітованого Петра Глинського, віце-президента Ради міністрів, Міністра культури, національної спадщини та спорту.