back...Невідомий кінодокумент із процесу над вахманкою табору на Пшемисловій

«Локальна візія» - це назва документального фільму, знятого восени 1972 року, коли в Лодзі тривав судовий процес над однією з вахманок табору на вул. Пшемислова - Євгенією Поль (1923-2003). У фільмі знімається сама обвинувачена та кілька колишніх в'язнів табору. Одним із планів є історична територія табору, де творці записали докладні спогади уцілілих, як під час відвідування місця події – звідси і назва фільму. Другий план – камера ізолятора, з якої ті самі події інтерпретує 49-річна злочиниця. Заяви Поль та інших уцілілих, не супроводжуються жодними коментарями – сама форма документа будує двоколійний паралельний наратив, пропонуючи глядачам простір для суб’єктивних висновків.

Режисер – Збігнєв Камінський – зайнявшись темою порівняння історії Євгенії Поль із версією жертв, був студентом режисерського факультету Державної кіношколи в Лодзі. Фільм молодого режисера виробництва Польського телебачення так і не був представлений широкому загалу, не відбулося жодної прем’єри, трансляції на малому екрані, не було підготовлено до нього навіть ані вступних, ані заключних титрів. Він потрапив на полицю Архіву Польського телебачення.

На початку існування Музею польських дітей – жертв тоталітаризму не було ні ключових даних про «Локальну візію», ні дат, ні назв, крім того, що такий фільм взагалі був знятий. Уршуля Гренда, уціліла з Познані, яка вивела нас на перші сліди, до сьогодні згадує роботу на знімальному майданчику та кількаденне перебування в Лодзі, завдяки якому восени 2021 року Музей польських дітей знайшов копію фільму і отримав ліцензію на свою першу публічну презентацію. Велику допомогу нам справила Ядвіга Скавінська, яка тоді була керівником фільму. Прем’єра відбулася 1 грудня 2021 року в кінозалі Будинку культури в Лодзі, у день 79-ї річниці заснування табору на вул. Пшемисловій.

Наразі ми маємо відомості про закулісся створення «Локальної візії» та можливість представити цю унікальну річ на нашому сайті. Звертаючись до змісту фільму, варто врахувати, що його реалізація припала на першу стадію процесу над Євгенією Поль, коли її звинуватили у вбивстві шести маленьких ув'язнених, і врешті-решт, у 1976 році Верховний суд підтримав вирок щодо співучасті Поль у вбивстві двох дівчат.
Вона провела у в'язниці 19 років. Справа її кількарічного суду, часті зміни зізнань свідків та емоції, які супроводжували кожен процес, досі залишаються полем багатьох розбіжних думок і змушують дослідників почуватися безсилими через відсутність неспростовних доказів.

На жаль, не всі уцілілі, що взяли участь у «Локальній візії» упізнані, тому, якщо ви знайшли обличчя своїх родичів чи знаймих, дуже просимо повідомити нас.

Назва: „Локальна візія”,
режисер: Збіґнєв Камінський
фото: Марек Юзьвяк
монтаж: Ганна Клосковська
керівник проєкту: Ядвіґа Скавінська
продукція – Польська телевізія, 1972

У фільмі знялися колишні ув’язнені табору на вул. Пшемисловій:
Емілія Камінська, Уршула Ґренда, Аполонія Беда, Ґертруда Новак, Ян Вощик, Адам Дзенгелевський.