back...Офіційне відкриття виставки під назвою „Незвична польська родина. Доля Гертруди Новак – дитини з табору на Пшемисловій”
У зв’язку з відзначенням 80-ї річниці відкриття німецького концтабору для польських дітей на вул. Пшемислова в Лодзі 1 грудня цього року в Сеймі Республіки Польща відбувся вернісаж виставки під назвою «Незвична польська родина. Доля Гертруди Новак – дитини з табору на вулиці Пшемислова. Йдеться про останню публікацію Музею польських дітей – жертв тоталітаризму. Виставку фінансувала Польська енергетична група.
Виставка під назвою «Незвичайна польська родина. Доля Гертруди Новак – дитини з табору на Пшемисловій» підготовлена Музеєм польських дітей – жертв тоталітаризму. Вона базується на унікальних архівних матеріалах, що входять до єдиної, повністю збереженої, особової справи, яка документує ув’язнення та драматичні табірні переживання дівчини, жорстоко розлученої з батьками та сестрами та ув’язненої разом із братами в німецькому концтаборі для польських дітей на вул. Пшемислова в Лодзі.
Багато із сотень тисяч Ковальських, Новаків чи Вишневських пройшли через пекло німецьких і радянських в'язниць, катівень і таборів. Польські родини, вирвані жорстокою силою окупантів із вічної колії життя, стикалися із ситуаціями, які вимагали надзвичайної мужності, відданості та волі до виживання. Подружжя Сильвестра та Юліанни Новак спокійно проживало в Мосіні біля Познані. У них було п'ятеро дітей - три доньки: Аніела, Аліція та Гертруда та двоє синів: Єжи та Едвард.
Після початку Другої світової війни родинне містечко Новаків стало частиною Вартеланду - новоствореного району Німецького Рейху. З 1939 року Сильвестр долучився до діяльності польського незалежницького підпілля. Приєднався до руху «Для тебе, Польща». У 1942 році на членів керованого др. Францішком Віташеком Союзу відплати в окрузі Познань Союзу збройної боротьби – Армії Крайової обрушилася хвиля арештів. Групу «Віташковців» звинуватили у здійсненні отруйних нападів на колабораціоністів і німецьких функціонерів. Членів осередку, включно з доктором Віташеком, засудили до страти. У січні 1943 року їх стратили у познанському форті VII.
Репресії поширювалися на все ширші кола. Однак після того, як німецька машина терору була запущена, вона не могла зупинитися на цьому. На зламі 1942—1943 років почалися арешти жителів Мосіни. Дійшли вони й до Сильвестра Новака. У перших числах березня 1943 року його заарештували й ув'язнили у форті VII. Ув’язнений батько підтримував листовий зв’язок із дружиною та дітьми, які залишилися на волі. Разом із листуванням до будинку Новаків дійшли свідчення про жорстоке поводження, якому піддався Сильвестр. Доставляючи посилки та обмінюючи на чисту тюремну білизну Сильвестра, Юліанна збирала закривавлений одяг чоловіка. Зрештою, 1 серпня 1943 року Сильвестра Новака було перевезено з форту VII у невідомому напрямку. Швидше за все, його тоді стратили.
9 вересня 1943 року Юліанна та четверо дітей були заарештовані: Аніела, Аліція, Єжи та Едвард. Мати й обидві дочки були ув’язнені в таборі в Жабікові. Хлопців перевезли зовсім в інше місце. Незабаром до них приєдналася сестра Гертруда.
1 грудня 1942 року на території, відокремленій від Лодзького гетто, німецька окупаційна влада відкрила несхожий на інші табір. Він був призначений виключно для польських дітей. Оригінальна назва цього унікального місця страти – Polen-Jugendverwahrlager der Sicherheitspolizei in Litzmannstadt, і ми могли б її перекласти як Наглядовий табір для неповнолітніх поляків поліції безпеки в Ліцманштадті, але, як і в випадку багатьох інших термінів, які вживала влада Третього Рейху, таке формулювання не буде служити розкриттю прихованої за назвою реальності. Насправді це був концентраційний табір, призначений для повільного знищення ув’язнених дітей, а для деяких з них він став місцем смерті. Від назви вулиці, де знаходилися головні ворота Polen-Jugendverwahrlager, походить його розмовна назва «табір на вул. Пшемисловій».
Опрацювання документації, представленої на виставці, було б неможливим без мужності та розсудливості Гертруди Новак, яка, подолавши страх, зберегла свою особисту справу та багато фотографій маленьких в’язнів. Завдяки цьому акту мужності ми можемо відкрити унікальну історію її родини та подивитися на обличчя інших дітей з вул. Пшемислової.
У церемонії взяли участь: Малгожата Госевська, віце-спікер Сейму; проф. доктор габ. Пйотр Глінський, віце-прем’єр-міністр, міністр культури та національної спадщини; Міколай Павляк, омбудсмен у справах дітей; Войцех Домбровський, президент правління PGE Polska Grupa Energetyczna; д-р Іренеуш Май, директор Музею польських дітей – жертв тоталітаризму; представники Уцілілих: Йоанна Пйотровська, Генрика Ковальська-Слівіцька та Єжи Єжевич; донька колишнього в'язня табору Гертруди Новак - Аліція Гетьманська; та д-р Анджей Яніцький, історик музею та куратор виставки.
Завдання було виконано завдяки коштам, наданим PGE Polska Grupa Energetyczna S.A.
