back...Перша зустріч з віднайденим колишнім в’язнем табору для польських дітей на Пшемисловій

Мало залишилося живих Уцілілих, і з кожним роком їх стає все менше. Тому ми тим більше радіємо новим свідкам жорстокої історії німецького концентраційного табору для польських дітей на Пшемисловій в Лодзі, – сказав д-р Іренеуш Пйотр Май, директор Музею польських дітей – жертв тоталітаризму, з приводу першої зустрічі з Генриком Лишковичем, уцілілим з табору на Пшемисловій.

21 грудня 2022 р. директор Музею польських дітей – жертв тоталітаризму д-р Іренеуш Пйотр Май побував в Ольштині, щоб відвідати нещодавно знайденого Генрика Лишковича, колишнього в’язня німецького концентраційного табору для польських дітей на вул. Пшемислова в Лодзі. Чоловік звернувся до Музею через програму «Недовершені розмови», яка транслювалася на телеканалі Trwam, повідомивши, що він був в’язнем табору на вул. Пшемислова в Лодзі. Згідно з інформацією, отриманою нашими істориками, Генрик Лишкович був відправлений до табору 24 квітня 1944 року у віці 10 років, де пробув до самого кінця, тобто до 18 січня 1945 року. Про деталі він розповів під час першої зустрічі з директором музею.

– У нас була одна ковдра на п’ятьох в’язнів, своя миска, горщик і ложка. У таборі було багато страшного, але голод залишився в пам’яті найгіршим. Ми їли все, що діставали чи нам вдавалося здобути, але, не дивлячись на то, ми страждали від голодних пухлин, від яких набрякало все тіло, – зазначив Генрик Лишкович, Уцілілий з табору на Пшемисловій.

Окрім важкої праці, голодних пайків та туги за близькими, в’язнів табору на Пшемисловій щодня супроводжував страх суворих тілесних покарань.

– Найгірше пам’ятаю молодих вахманів. Нам доводилося кланятися і вітати їх німецькою, але це все одно не вберігало нас від покарання. Фізичне насильство було звичним явищем, бо завданням вахманів було бити в’язнів. Найвища смертність була серед найменших дітей, оскільки вони були надто малі, щоби самостійно обходитися в умовах табору, - оцінив Уцілілий.

Віднайдення чергового колишнього в’язня німецького концентраційного табору для польських дітей на вул. Пшемислова має величезне значення для Музею.

– Залишилося живих небагато Уцілілих, і з кожним роком їх стає все менше. Тому ми тим більше радіємо новим свідкам жорстокої історії німецького концентраційного табору для польських дітей на Пшемисловій в Лодзі, – сказав директор закладу.