back...Сьогодні ми відзначаємо 78-му річницю Варшавського повстання

У зв’язку з сьогоднішньою річницею вибуху Варшавського повстання нагадаємо історії дітей – в’язнів табору на вул. Пшемислова, драматичні перипетії якого різним чином збіглися з долею бойової столиці.

Адам Пьотр Дзеґєлевський, нар. 15 червня 1930 р. у Влоцлавеку. Згідно його спогадів, він був заарештований у грудні 1942 р. у Варшаві за те, що приносив підпільні газети. У Polen-Jugendverwahrlager Litzmannstadt він був змушений виконувати найважчі роботи, в т.ч. пов’язані із загартовуванням табірної території. Він зробив невдалу спробу втечі, за що був підданий суворим покаранням. У 1943 чи 1944 році захворів на тиф і менінгіт. Після того, як його помістили в одну з лікарень у Лодзі, його персонал мав надати йому змогу втекти та повернутися до Варшави. Згадував, що під час Варшавського повстання він працював зв’язковим і був поранений.

Бернард Адамчик, нар. 7 серпня 1928 р. у Кракові. Арештований 1942 р. Зрештою, на початку 1943 р. потрапив до німецького табору для польських дітей у Лодзі (Polen-Jugendverwahrlager Litzmannstadt). Наслідком перебування в таборі стало значне погіршення здоров'я (перехворів на тиф, обмороження та трахому). Брат Бернарда загинув під час Варшавського повстання.

Ян Краковський, нар. 18 серпня 1927 р. в Пшасниші. Арештований на початку 1943 р. у Кракові і приблизно через два місяці ув’язнений у таборі на вул. Пшемисловій. У Polen-Jugendverwahrlager він захворів на тиф, трахому та страждав на виразку. Коли він залишив табір у липні 1944 року, він, напевне, важив усього 29 кг. Він поїхав до Варшави, до матері, а потім до Хшанува під Варшавою, де знову потрапив у німецький полон і відправлений на копання окопів. Він самовільно залишив роботу і переховувався до відходу німців.

Здзіслав Зелінський, нар. 20 лип 1932 р. в Варшаві. Був заарештований разом зі старшою сестрою – Зофією (народилася 29 березня 1929 р. у Варшаві). Дітей було затримано під час вуличної облави в 1943 році. Зрештою їх ув’язнили в Polen-Jugendverwahrlager Litzmannstadt. У таборі Здзіслав постраждав, зокрема, внаслідок обмороження і трахоми, його теж побили до втрати свідомості. Зофія перебувала на Пшемисловій до втечі з табору німецького гарнізону в січні 1945 р. Здзіслав же в 1944 р. дістався до Варшави, за два тижні до вибуху повстання, і повернувся до родини. Під час повстання було схоплено і відправлено у глиб Німеччини батька родини – Міхала. Після падіння Варшави також мали бути схоплені та розстріляні четверо братів матері Здзіслава: Юзеф, Фелікс, Францішек і Міхал Фіґєл.